Друзі,

Хочемо поділитися свіжою судовою практикою з питань публічних закупівель, де в справі за нашим представництвом Клієнт оскаржував рішення Антимонопольного Комітету про недопущення його до участі у аукціоні у закупівлі за процедурою відкриті торги з публікацією англійською мовою.

Суть справи

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» оголосило державну закупівлю, предметом якої були послуги, пов`язані з програмним забезпеченням. Очікувана вартість закупівлі становила більше 2 млн. Евро.

П’ять компаній, більшість з яких були нерезидентами, взяли участь у тендері та подали свої тендерні пропозиції; допущено було до аукціону всього три компанії. Пропозицію нашого Клієнта спочатку також було визнано такою, що відповідає вимогам закупівлі та допущено до участі в аукціоні.

Однак за вже усталеною практикою кілька учасників подали до Антимонопольного Комітету скарги й останній зобов’язав замовника закупівлі скасувати рішення про допуск нашого Клієнта до аукціону,  через що було фактично позбавлено нашого Клієнта права на участь в торгах.

На думку Антимонопольного Комітету тендерна пропозиція нашого Клієнта не відповідала умові Тендерної документації та що в складі Тендерної пропозиції позивача відсутній документ, а саме окремий інформаційний Додаток, який виключно підтверджує відповідність Пропозиції учасника технічним, якісним та іншим вимогам до предмету закупівлі,.

Не погоджуючись з таким рішенням замовника закупівлі та власне Антимонопольного комітету ми у свою чергу звернулися до Антимонопольного Комітету зі скаргою на дії та рішення Замовника та просили зобов’язати замовника скасувати рішення про дискваліфікацію пропозиції скаржника. Однак Антимонопольний комітет у задоволенні скарги відмовив.

Відтак, ми звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету.

Наша правова позиція

Підстав для недопуску пропозиції Клієнта до участі в аукціоні не було. Зокрема ми аргументували тим, що інформація про необхідні технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, визначена відповідним Додатком  до Тендерної документації, носить виключно інформаційний характер про предмет закупівлі та його технічні і якісні характеристики. Тобто, не відноситься до інформації або документів, які повинен подавати учасник у складі своєї тендерної пропозиції.

Крім того Клієнт абсолютно правомірно скористався формою іншого Додатку до Тендерної документації та підписом своєї уповноваженої особи підтвердив відповідність тендерної пропозиції технічним, якісним та іншим вимогам до предмета закупівлі з прямим посиланням на інформаційний  Додаток, визначений Замовником як такий, що окремо підлягав підписанню.

Судове рішення

За результатом розгляду даного спору Суд погодився з нашими доводами та прийняв рішення на користь нашого Клієнта.

На думку Суду Антимонопольний Комітет належно не обґрунтував, чому саме така форма підтвердження відповідності технічним, якісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, подана позивачем у складі тендерної пропозиції, є неналежною (яким конкретно нормам Тендерної документації це суперечить).

Так само Антимонопольний Комітет жодним чином не зазначив, яким конкретно документом відповідно до вимог Тендерної документації учасник повинен був доводити таку відповідність, адже фактично Тендерна документація таких положень не містить.

Висновок

В жодному разі не зупиняйтеся лише на етапі подання скарг до Антимонопольного Комітету, завше йдіть до кінця, себто доводьте свою позицію в суді.

Зичимо Вам успіхів у публічних закупівлях!

Power.  Loyalty. Professionals.

***

błędy przy oskarżeniu przetargu - koparka na placu budowy na Ukrainie

Друзі,

хочу поділитися з Вами черговою законодавчою новиною в галузі публічних закупівель.

Президентом України 16 жовтня було підписано нову редакцію Закону України «Про публічні закупівлі» (законопроект № 1076 від 29.08.2019 року), далі – Закон.

Даний Закон у відповідності до п. 1 Перехідних положень набирає чинності за днем наступним після його опублікування та вводиться в дію через 6 місяців після дня його опублікування.

Основні недоліки старої редакції Закону

Закон України «Про публічні закупівлі» набув чинності в 2016 році. За цей час до нього було внесено декілька змін та сформована відповідна практика його правозастосування. Як наслідок, фахівцями визначали основними проблеми при застосовуванні положень Закону наступне:

  • скасування тендера на будь-якому етапі до підписання угоди;
  • використання допорогових закупівель для уникнення конкурентної процедури;
  • фіксована вартість оскарження результатів тендеру в Антимонопольному комітеті України, далі – АМКУ);
  • відхилення пропозицій учасників через формальні помилки.

Новели нового Закону

Нова редакція Закону усуває як згадані проблеми, так й імплементує найкращі світові практики провадження публічних закупівель, зокрема:

  • Обов’язкове використання сервісу «Prozorro» при закупівлях від 50 000 грн. (нова спрощена процедура);
  • Запровадження персональної відповідальності посадових осіб (зокрема, керівників органів) за порушення законодавства у сфері публічних закупівель: штраф від 2 до 10 000 неоподаткованих мінімумів (34 000 -170 000 грн.);
  • Можливість виправлення помилок у тендерних пропозиціях протягом 24 годин;
  • Можливість для замовників консультації з бізнесом на етапі підготовки до тендеру;
  • Можливість впровадження диференційованої плати за оскарження тендеру в АМКУ постановою Уряду (обраховується у % від вартості предмета закупівлі);
  • Неможливість відкликати скаргу до АМКУ;
  • Запровадження електронних каталогів поширених товарів, які адмініструватимуться централізованими закупівельними організаціями та спрощуватимуть процес закупівлі для бюджетної установи;
  • З’явиться новий інструмент для боротьби з демпінгом – система підсвічуватиме аномально низьку ціну. Постачальник матиме її обґрунтувати для укладання договору з замовником;
  • Медичні препарати будуть продовжувати закуповуватися через міжнародні організації. протягом наступних 2 років із затвердженням ліків і порядку закупівель через Кабінет Міністрів;

Право оскарження до АМКУ рішень про відміну закупівлі

Нині чималий відсоток закупівель скасовуються замовниками без права відповідного оскарження таких рішень учасникам даних закупівель, що в свою чергу створює правовий вакуум, який, з одного боку може бути обґрунтованим належними або неналежними (не правовими) діями замовника, а з іншого боку ставить учасників у, фактично, безправне становище, яке знаходить своє обґрунтування нормами закону та в ту ж чергу обмежує законні права учасників.

Посилення відповідальність за порушення законодавства для недобросовісних замовників

Наприклад, якщо замовник неправомірно застосував переговорну процедуру, безпідставно відхилив тендерну пропозицію, порушив строки оприлюднення тендерної пропозиції тощо його очікує штраф від 25 500 грн. до 51 000 грн.

У разі повторного порушення протягом року – від 51 000 грн. до 85 000 грн.

Надання права брати участь у закупівлях об’єднанням підприємств

Для гармонізації з законодавством ЄС та міжнародними стандартами пропонується розширити перелік конкурентних процедур, надати право брати участь у закупівлях об’єднанням підприємств, закріпити право замовників проводити передтендерні комунікації з бізнесом.

Новий інструмент для боротьби з демпінгом

Система підсвічуватиме аномально низьку ціну. Постачальник матиме її обґрунтувати для укладання договору з замовником.

Скасування необхідності отримувати довідку про відсутність податкової заборгованості

Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Нововведення щодо отримання інформації про наявність у конкретного учасника закупівлі податкового боргу через систему «Prozorro» не лише зможе спростити для учасника закупівлі процедуру збору документів задля участі у такій закупівлі, а й зможе скоротити час для замовника щодо отримання всіх належним чином оформлених та підготованих тендерних пропозицій від учасників.

Проте даний функціонал реалізований наразі лише для таких процедур закупівлі, як:

  • Відкриті торги;
  • Відкриті торги з публікацією англійською мовою;
  • Переговорна процедура для потреб оборони;
  • Конкурентний діалог (2-ий етап);
  • Конкурентний діалог з публікацією на англ. мові (2-ий етап);
  • Відкриті торги для закупівлі енергосервісу;
  • Укладання рамкової угоди.

Якщо маєш запитання, прохання зв’язатися зі мною за посиланням>>

 

Андрій Попко
засновник PLP Law Group

Power. Loyalty. Professionals.

błędy przy oskarżeniu przetargu - koparka na placu budowy na Ukrainie

Подання скарги у публічних закупівлях є не тільки ефективним, а й дуже часто єдиним способом захисту прав учасника закупівель. Такі скарги розглядаються спеціальною Колегією Антимонопольного комітету, а сам процес їх подання є дуже формалізованим.

На жаль, за браком досвіду, багато учасників не враховують певну специфіку підготовки таких скарг, в результаті чого отримують відмови від органу оскарження.

 

Zobacz, jak wygrać przetarg na Ukrainie >>

Щоб не допускати таких прикрих помилок, розглянемо самі типові випадки.

  1. Якщо Ви у скарзі лише перелічуєте всі недоліки тендерної документації, але належним чином не пояснюєте як такі умови порушують Ваші права, то у задоволенні такої скарги Вам скоріше за все буде відмовлено. А тому в першу чергу треба приділити увагу поясненням яким чином дані умови порушують саме Ваші права.
  2. Часто при оскарженні дискримінаційних умов тендерної документації учасник описує вимоги, які ускладнюють його участь у тендері, проте не заперечує можливість їх виконання. Запам’ятайте, дискримінаційними умовами будуть визнаватись лише ті, які Ви не матимете можливість виконати взагалі. Якщо виконання певних вимог є хоч і ускладненим, але реальним, то варто обрати іншу стратегію захисту.
  3. Описуючи у скарзі порушення та вимоги, учасник розраховує, що Він зможете їх усно доповнити на засіданні Колегії АМКУ. Але насправді все що Ви забули дописати у скарзі у письмовому вигляді з великою долею вірогідності не буде прийматися Колегією до уваги.
  4. Колегія АМКУ може відмовити Вам в оскарженні дискримінаційних умов, якщо замовник доведе, що без наявності таких умов виконання предмету закупівель є просто неможливим. А тому учаснику у скарзі потрібно обґрунтувати та довести не лише неможливість виконання дискримінаційної вимоги, але й можливість при цьому зробити якісно те, що хоче замовник.
  5. Нерідкими є помилки учасників, пов’язані з неправильним використанням електронних майданчиків, через які скарги завантажуються на ProZorro. Якщо учасник не встиг ознайомитись зі всіма сервісами майданчику, він, для прикладу, може помилково подати скаргу через функціонал подачі вимоги або претензії. У такому випадку скарга залишається не задоволеною, оскільки Колегія АМКУ її просто не бачить.

Насправді це лише мала частина помилок, які допускаються учасниками. Серед незгаданих, але не менш поширених, можна відмітити неправильне розуміння учасниками строків подання скарг (а по кожній процедурі та етапу вони є різними), не зазначення у скарзі всіх необхідних реквізитів, здійснення оплати за подання скарги по застарілим реквізитам (які можуть змінюватись щомісяця) та багато іншого.

Якщо у учасника немає досвіду подання скарг, то уникнути помилки доволі важко. А тому при підготовці скарги треба бути дуже уважним, адже іншого шансу у вас більше не буде.

***