Однією з важливих передумов успішного проведення тендерної процедури є дотримання строків.

Основними строками у державних закупівлях є

  • строк публікації інформації в електронній системі закупівель,
  • звернення потенційних учасників до замовника закупівлі за роз’ясненнями,
  • строк подання тендерної пропозиції,
  • строк оскарження до Антимонопольного комітету,
  • строк підписання договору,
  • строк виконання договору та дії договору про закупівлю.

Водночас виникають дискусії стосовно порядку обчислення таких строків з огляду на непоодинокі ситуації розірвання договорів на вимогу аудиторської служби через недотримання встановлених законодавством строків або ж наприклад відмови у розгляді скарг до АМКУ, судів у спорах що виникають з тендерних процедур.

Основні відомості про обчислення процесуальних строків містяться у цивільному законодавстві та Законі «Про публічні закупівлі».

Деякі фахівці з тендерних процедур вважають, що усі строки в тендерних процедурах мають обчислюватися в робочих дня як того вимагає Цивільний кодекс. Проте на практиці в певних випадках підлягають застосуванню все ж таки календарні дні (без урахування обставини що в обліковий період були наявні святкові або вихідні дні чи їх не було).

За загальним правилом встановленим ст.252 ЦК, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до приписів ч.1 ст.253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

В той же час, звертаємо увагу на приписи трудового законодавства, відповідно до ст. 67 КЗпП України при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному – один. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, установлюється графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим із профспілкою (профспілковим представником) і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем. Перелік святкових і неробочих днів встановлено статтею 73 КЗпП. Робота в ці дні не проводиться. Згідно ст. 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється.

Варто зауважити, що відповідно до абз. 9 п. 2 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2016 р. № 166, робочий час – це проміжок часу з понеділка по п’ятницю з 8 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин (крім вихідних та святкових днів).

З урахуванням ч.5.ст.254 ЦК якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Тож, при обчисленні перебігу строків загалом замовнику та учаснику необхідно керуватися вимогами ЦК, яким закріплено загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом «Про публічні закупівлі» , у якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок.

Таку позицію висловлює й Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (МЕРТ) у своїх консультаційних роз’ясненнях (Відповідь на запит 226/2016 від Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна).

Так МЕРТ вказує, що строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.

При цьому відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок.

Утім Закон «Про публічні закупівлі» містить й спеціальні норми, які визначають спеціальні правила обчислення строків.

Так згідно вимог ст.18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до АМКУ з моменту оприлюднення оголошення про проведення процедури, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання пропозицій.

Наприклад, якщо у Замовника завершується строк подання пропозицій 07 квітня 2021 року о 00:00 год, то учасник має змогу подати скаргу до 03 квітня 2021 року до 00:00 год.

А ось питання строків, що стосуються оскарження дій/бездіяльності замовника закупівлі до АМКУ після подання тендерних пропозицій, на нашу думку є доволі неоднозначним.

Наприклад, у відкритих торгах з публікацією англійською мовою скарга до АМКУ подається протягом п’яти днів з дня оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Період оскарження розпочинається після формування протоколу розгляду пропозицій і триває 5 днів.

Тож якщо брати до уваги, що у цьому випадку не застосовано визначення «календарних днів», то напевно слід дотримуватися правил розрахунку днів без уваги на вихідні та святкові, тобто без урахування приписів загального цивільного законодавства.

Таким чином до прикладу протокол заовника закупівлі щодо розгляду пропозицій сформований 20 грудня о 16:30 год, а вдповдіно період оскарження завершиться 25 грудня о 23:59 год.

Наведене узгоджується із правовою позицією КСУ, висловлену у рішенні від 07.07.1998 № 11-рп/98 у справі № 1-19/98 щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України.

Так Конституційний Суд зазначив, що «Термін «дні», якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні».

Проте іншої думки притримується МЕРТ (Відповідь на запит 498/2021 від 24.03.2021):

«…Виходячи з норм абзацу третього частини восьмої статті 18 Закону, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до ч.3 ст.10 цього Закону, то скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений ч.2,12 ст.29 цього Закону, подаються протягом п’яти календарних днів днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій. …

З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися ЦК, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок.

У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.…

Відповідно до ч.5 ст.254 ЦК якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Наразі триває судова справа за участі нашого Клієнта щодо оскарження рішення АМКУ з підстав неправильного трактування строків подання скарги.

Будемо повідомляти про перебіг справи.

Раніше ми стисло викладали зміст основних новел Закону України «Про публічні закупівлі» http://publicznizakupiwliwukraini.com/ustawa-o-zamowieniach-publicznych-na-ukrainie/

Також писали про особливості виправлення помилок на вимогу замовника http://publicznizakupiwliwukraini.com/naprawienie-bledow-w-zamowieniach-publicznych-na-ukrainie/

 

Тепер трішки детальніше зупинимося на змінах ціни оскарження, відповідальності замовника закупівель та можливості все ж придбати необхідний товар, послугу під час оскарження закупівлі.

 

Нерідко компанії, котрі беруть участь у державних закупівлях, стикаються з дискримінацією з боку замовника закупівель .

Найбільш поширеними порушеннями у цій сфері є встановлення завідомо дискримінаційних вимог у тендерній документації, коли умови тендера замовником прописуються таким чином, що виконання цих умов можливе лише однією компанією, з якою замовник попередньо вже домовився про перемогу.

Не менш поширеним видом дискримінації при проведенні торгів є безпідставне відхилення пропозиції учасника або ж недопущення «невизначеного заздалегідь» учасника до аукціону.

 

🙁         Учасник, чиї права порушені, без належного досвіду участі у закупівлях, зазвичай в подальшому не бажає брати участі у державних тендерах.

Та хіба варто одразу розчаровуватися та втрачати надії ?

Твої сподівання на результативну участь у закупівлях мають бути підкріплені  належним розумінням процесу та можливостями на захист своїх інтересів.

 

Суттєве посилення відповідальності замовника торгів

Відтепер за безпідставне відхилення замовником пропозиції учасника, котрий насправді виконав усі умови тендерної документації, замовники підлягають притягненню до відповідальності, так само замовник нестиме відповідальність і за неправомірний акцепт пропозиції учасника, який фактично не виконав умов тендерної документації та вимог чинного законодавства.

Змінився і розмір штрафних санкцій за неправомірні дії/бездіяльність замовника.

Приписами нової чинної редакції статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за низку порушень законодавства про закупівлі.

Зокрема (наведений перелік не є вичерпним) встановлено, що

  • за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону;
  • невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону;
  • відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення);
  • внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом;
  • порушення строків оприлюднення тендерної документації,

настає відповідальність – накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім того неправомірні дії, передбачені  цією статтею, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тож у разі, якщо у тендері щодо компанії-учасника вчиняються будь які дискримінаційні дії зі сторони замовника, є сенс ініціювати питання притягнення замовника як злісного порушника законодавства до покарання.

Ціна оскарження

Як показує практика, навіть якщо учасник добре підготував свою тендерну пропозицію, це ще не означає, що його визнають переможцем, і для того щоб відстояти свою перемогу є необхідність у оскарженні неправомірного рішення замовника, коли замовник наприклад безпідставно відхиляє пропозицію учасника, котрий виконав усі умови закупівлі та закону.

Якщо раніше вартість подачі скарги була сталою (за оскарження процедури, предметом якої було закупівля товару чи послуг, вартість подачі скарги  становила 5 тисяч гривень, а за роботи- 15 тисяч гривень), то наразі вартість є змінною та напряму залежить від вартості закупівлі.

В разі оскарження рішення замовника щодо визначення переможця, відхилення пропозиції учасника, або відміну процедури закупівлі на етапі прийняття такого рішення плата за подання скарги встановлюється у розмірі – 0,6 % очікуваної вартості, але не менше 3 000 грн і не більше 170 000 грн.

 

!           В разі задоволення скарги Антимонопольним комітетом плату скаржнику повернуть, причому у повному обсязі.

 

Крім цього, останніми змінами до закону «Про публічні закупівлі» передбачено можливість оскарження тендера до Антимонопольного комітету за умов скасування замовником закупівлі. При цьому якщо скаргу подано, то її скаржник не може відкликати.

Право замовника купити товар при оскарженні тендера

Проте, якщо так сталося, що процедура оскаржується, але у замовника існує нагальна потреба у закупівлі, то замовник тепер має право провести переговорну процедуру закупівлі на обсяг, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується, або укласти прямий договір та опублікувати звіт про договір про закупівлю на обсяг, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.

Зичимо успішної участі в закупівлях !

 

PLP / Power. Loyalty. Professionals.

В одному з попередніх дописів ми висвітлювали стан справи за позовом нашого Клієнта про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів Антимонопольного комітету України.

 

Тут можеш прочитати більше http://publicznizakupiwliwukraini.com/zaskarzenie-decyzji-komitetu-antymonopolowego-ukrainy-przed-sadem/

За результатом розгляду спору Окружний адміністративний суд міста Києва погодився з нашими доводами та прийняв рішення на користь нашого Клієнта.

Антимонопольний комітет ініціював звернення з апеляційною скаргою до суду наступної інстанції – до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У своїй скарзі Антимонопольний комітет апелював тими ж доводами що і у суді першої інстанції, вказуючи на порушення судом норм матеріального права, таким чином на думку Антимонопольного Комітету тендерна пропозиція нашого клієнта не відповідала умові Тендерної документації та що в складі Тендерної пропозиції позивача відсутній документ, а саме окремий інформаційний Додаток, який виключно підтверджує відповідність Пропозиції учасника технічним, якісним та іншим вимогам до предмету закупівлі, а також відсутня інформація щодо відповідності пропозиції учасника встановленим/зареєстрованим нормативним актам, які передбачають застосування заходів із захисту довкілля.

В інтересах нашого Клієнта нами було подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, який було прийнято судом та взято до уваги доводи, що містилися у документі.

Ключовими аргументами в якості наших заперечень на доводи Апелянта стало те, що документи які, як вважає останній, мали бути надані учасником у складі документів пропозиції.

Проте, насправді, ці документи не є обов’язковими та не передбачені умовами тендерної документації, про що ми повідомили суду у відзиві.

Зокрема ми аргументували тим, що інформація про необхідні технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, визначена відповідним Додатком  до Тендерної документації, носить виключно інформаційний характер про предмет закупівлі та його технічні і якісні характеристики. Тобто, не відноситься до інформації або документів, які повинен подавати учасник у складі своєї тендерної пропозиції.

Окрім того, нами було опрацьовано інші рішення Антимонопольного комітету у інших справах. За результатами такого пошуку нами було знайдено рішення, яке є діаметрально протилежним тому, АМКУ прийняв у нашій справі.

У «прецедентному» рішенні АМКУ визнає безпідставність вимог скаржників про неподання у складі документів тендерної пропозиції учасника інформації про відповідність предмету закупівлі встановленим/зареєстрованим нормативним актам, які передбачають застосування заходів із захисту довкілля. Резолютивна частина рішення АМКУ містить правовий висновок, що документація не містить окремих вимог щодо необхідності надання учасником у складі Пропозиції документу, який би підтверджував застосування заходів із захисту довкілля.

Однак в справі з нашим клієнтом АМКУ наполягав на тому що інформація про захист довкілля є обов’язковою.

Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з нашими доводами про те, що вимогами тендерної документації не вимагається окрема довідка тощо про підтвердження застосування заходів із захисту довкілля та суд визнав безпідставними аргументи Антимонопольного комітету щодо неналежності підтвердження клієнтом відповідності технічним, якісним та іншим вимогам до предмета закупівлі.

В постановленому рішенні апеляційний суд визнав безпідставними доводи Антимонопольного комітету, погодився та визнав, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень Антимонопольного комітету України, таким чином недопуск компанії Клієнта до аукціону є незаконним

Що ж, чекаємо на касацію 😉

Power.  Loyalty. Professionals.

Досить часто як і замовники, так й учасники тендерних процедур не розуміють, яким чином необхідно виконати умови законодавства про підтвердження відповідності вимогам природоохоронного довкілля.

Однією з найбільш поширених підстав, через яку дискваліфікують постачальника, є неподання останнім довідок про застосування заходів із збереження довкілля.

Як уникнути такої ситуації?

На відміну від попередньої, вже не чинної, редакції Закону України «Про публічні закупівлі» нова редакція цього Закону не передбачає вимог до обов’язкового зазначення в тендерній документації замовника, що «Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля» (ст.22 Закону у попередній редакції).

Законом дійсно непередбачена така вимога, але!

Обов’язковою умовою є те, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Тобто, якщо замовник у тендерній документації встановив вимогу про підтвердження застосування/дотримання заходів із захисту довкілля, то таку вимогу необхідно виконати.

У разі, якщо в умовах тендерної документації міститься чіткий припис, що технічні, якісні характеристики предмету закупівлі повинні відповідати встановленим/зареєстрованим нормативним актам, які передбачають застосування заходів із захисту довкілля, потенційний учасник закупівлі не зобов’язаний надавати довідку, пояснення чи в іншому форматі інформацію про захист довкілля.

Однак разом з цим необхідно зважати на приналежність учасника до об’єкта екологічного аудиту з урахуванням специфіки предмета закупівлі.

Так, згідно з коментарями експертів Проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” до статті 22 Закону «Про публічні закупівлі» у попередній редакції, підкреслено, що досить поширеною є ситуація, коли замовники в тендерній документації не зазначають жодних вимог  щодо необхідності застосування заходів із захисту довкілля. Хоча крім чисто формальної вимоги, яка має стосуватися будь-якої  закупівлі, є предмети закупівлі, при придбанні яких встановлення  екологічних вимог є необхідним.

Замовник  може застосовувати вимоги екологічних критеріїв для їх встановлення в тендерній документації на підставі Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» та відповідних  стандартів, у тому числі санітарних (наприклад, рівень пильності вугілля тощо) .

Насамперед це стосується будівельних робіт, при проектуванні та виконанні яких потрібно  передбачати необхідні заходи для мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище, недопущення забруднення повітря й води, ерозії ґрунту, знищення рослинного покриву, диких тварин.

Важливим моментом  є  спосіб документального підтвердження застосування заходів із захисту довкілля.

Крім встановлення можливості власного зобов’язання учасника дотримання вказаної вимоги в довільній формі, на підтвердження можуть бути подані документи від інших організацій та установ, як то сертифікати відповідності, паспорти якості, висновки санітарно-епідеміологічної служби.

Для прикладу наведемо справу про порушення у сфері здійснення державних закупівель, що розглядалась в Антимонопольному комітеті України, в якій з-поміж іншого розглядалось питання про встановлення порушення у зв’язку з неподанням довідки про захист довкілля.

скаржник стверджував, що в іншого учасника торгів у складі документів тендерної пропозиції відсутня інформація про відповідність предмету закупівлі встановленим/зареєстрованим нормативним актам, які передбачають застосування заходів із захисту довкілля.

Умовами тендерної документації передбачалось, що технічні, якісні характеристики предмету закупівлі повинні відповідати встановленим/зареєстрованим нормативним актам, які передбачають застосування заходів із захисту довкілля (вимога відповідно до Тендерної Документації).

За результатом розгляду скарги колегія Антимонопольного комітету України не вбачає порушень учасником закупівлі вимог тендерної документації через неподання останнім у складі документів тендерної пропозиції інформації про відповідність предмету закупівлі встановленим/зареєстрованим нормативним актам, які передбачають застосування заходів із захисту довкілля.

Відповідно до Рішення АМКУ колегія вважає, що у складі Пропозиції міститься, зокрема, інформація про технічні, якісні характеристики предмету закупівлі, котра у свою чергу містить потрібну інформацію щодо заходів із захисту довікілля.

Разом з тим, на думку колегії Антимонопольного комітету, тендерна документація не містить окремих вимог щодо необхідності надання учасником у складі Пропозиції документу, який би підтверджував застосування заходів із захисту довкілля.

З початку введення в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» у квітні 2020 року набуло неабиякої актуальності як для учасників так і для замовників закупівель питання стосовно процедурних нюансів виправлення помилок протягом 24 годин на вимогу замовника.

За правилами нового закону:

            в разі якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, він розміщує у строк, який не може                      бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей.

До того ж закон обмежує перелік документів щодо яких може бути застосовано можливість виправлення помилок: у інформації та/або документах, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16  Закону; та на підтвердження права підпису тендерної пропозиції/договору про закупівлю.

Таким чином….

Якщо вашу тендерну пропозицію все ж таки було дискваліфіковано

… з причин невідповідності кваліфікаційним критеріям, але дискваліфікації не передувала вимога замовника про виправлення помилок в цій частині, то є підстави звертатися зі скаргою до Антимонопольного комітету України (далі по тексту АМКУ) на неправомірні дії та бездіяльність замовника торгів.

Не менш важливою є форма повідомлення замовника з вимогою про усунення невідповідностей, яке обов’язково повинно містити:

  • перелік виявлених невідповідностей;
  • посилання на вимоги тендерної документації, щодо яких виявлені невідповідності;
  • та перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.

У разі, якщо учасник не виправляє виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності протягом 24 годин, то за правилами встановленими Законом Замовник зобов’язаний дискваліфікувати такого учасника.

З огляду на приписи Закону Замовник може тільки один раз розмістити вимогу про усунення невідповідностей, до того ж саме невідповідностей які визначені Замовником у такій вимозі, тобто фактично розміщення вимоги з переліком вимог про виправлення певних невідповідностей не надає Замовнику можливості в подальшому вимагати виправлення невідповідностей, які не були Замовником визначені у його вимозі, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Наглядним прикладом недотримання вище вказаної умови замовником

є справа за участю нашого клієнта.

Будучи постачальником з багаторічним досвідом виконання аналогічних проектів з постачання конструкційних матеріалів, наш клієнт вирішив взяти участь у закупівлі за процедурою відкриті торги. Та зрештою був дискваліфікований.

Замовник вважав, що учасником не було виконано вимоги тендерної документації у зв’язку з чим замовник оприлюднив вимогу про усунення невідповідностей протягом 24 годин.

Учасник зреагував та надав пояснення, виправив та доповнив свою пропозицію відповідними документами.

Однак Замовника не влаштували такі доповнення та виправлення і як наслідок прийнято рішення про дискваліфікацію пропозиції, окремо зауважимо, найбільш економічно вигідної з переліку заявлених пропозицій, натомість акцептовано найдорожчу, відтак економія бюджету у порівнянні з ціновою пропозицією нашого клієнта та переможця становить 184 320 грн.

Так трапилось, що через необізнаність або ж умисне зловживання повноваженнями замовником у історії з нашим клієнтом було заявлено всупереч вимогам закону аж 2 вимоги про усунення помилок.

Ключовою підставою для визнання АМКУ неправомірним рішення замовника про дискваліфікацію стала та обставина, що замовник у вимозі про виправлення помилок зазначив одні невідповідності та перелік документів для виправлення, а у рішенні про відхилення пропозиції цього ж учасника – інші (не передбачені вимогою).

Пам’ятай про ретельність в підготовці документів

Задля уникнення непорозумінь та негативних наслідків рекомендуємо постачальникам ретельно готувати документи, і навіть якщо на стадії можливого виправлення помилок замовник у вимозі зазначив такі помилки у вашій пропозиції, але вами самостійно виявлено і інші, на які замовник чи уповноважена особа не звернув увагу, то є доцільним використати своє право та виправити всі можливі помилки. В такому разі шансів на перемогу буде однозначно більше.

Звертаємо увагу, що законом передбачена можливість довантаження учасником на стадії виправлення помилок як уточнених так і нових документів.

Що стосується інформування електронною системою про публікацію замовником вимог про виправлення помилок протягом такого незначного терміну як 24 години, то і тут не все так просто.

Як відомо через можливі технічні збої повідомлення про оприлюднення вимоги може надійти з деяким запізненням, а втрата часу може стати фатальною для учасника.

Зауважимо, тендерні площадки інформують про опубліковану вимогу на виправлення помилок тільки учасника тендеру якому адресована така вимога.

Якщо ж ви як спостерігач (не учасник закупівлі) слідкуєте за закупівлею, і навіть якщо ви є учасником конкретної закупівлі, але вимога стосується не вас, то повідомлення на електронну адресу закріплену в електронній системі закупівель ви швидше за все не отримаєте, так як це не передбачено функціоналом тендерних площадок.

Тому варто пильно слідкувати за усіма змінами, що відбуваються у обраній закупівлі та періодично заглядати у електронний кабінет авторизованого учасника закупівель.

***